Обращение Игоря Стрелкова да и вообще всех ополченцев Новороссии к Порошенко

Некоторое время назад западные телеканалы растиражировали обращение президента Украины П.Порошенко, в котором он обвинил ополченцев в срыве переговоров по мирному урегулированию ситуации на юго-востоке Украины. Также было распространено обращение того же Порошенко с требованием к ополченцам: сложить оружие! Ответ на него был дан, дабы Порошенко свои мозги (мозги?) не утруждал, на рiдной мове. К тому же — в стихах!

СКАЖЕНОМУ СОБАЦІ

КОБЕЛЬ тебе зачинав, а сука сплодила, 

на білий світ пустила. 

Ото-ж скурвий сину, 

(осиновий кіл тобі в спину)

прописуєм, що ми живі та здорові,

як ті дуби у діброві,

кланяємось тобі голим задом і просимо вас

поцілувать в сраку нас.

А вже, своїм чередом,

покропим передом,

щоб ти розуму набирався,

щоб ти з нами не тягався,

ТА ЩЕ ПОБАЖАЄМ ТОБІ ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ,

СТО БОЛЯЧОК У РЕБЕРЦЯ,

СТО ЧОРТІВ У ТВОЮ ПЕЛЬКУ,

ЩОБ ТИ ШВИДШЕ ЛІГ В ЗЕМЕЛЬКУ,

В ОСИКОВИЙ ГРОБ,

ТА Й МАТЬ ТВОЮ В_ОБ!

А вже ти зграю свою скликав.

А вже ти руки криваві потирав, 

нахвалявся,

чорним душам присягався: 

«Я пошлю на схід вояків-арійців.

Я розіб‘ю партизан, розвію,

чорним попілом села покрию,

кров‘ю людською упю‘ся

та й повеселюся.

Та й пошлю я машини і танки,

щоб дали ворогам прочуханки.

А для більшої рації – ще підкину й авіації.

Отоді в тилу буде мирно та тихо.»

А тебе, людожере, спиткало лихо. 

ЯК ВОДИ З МОРЯ НЕ ВИПИТИ,

ЯК ВІТРУ В ПОЛІ НЕ СПИНИТИ,

ТАК І НАС ПАРТИЗАН, ХОЧ СКАЗИСЯ,

ХОЧ СТО РАЗІВ НАВКОЛО Х_Я ОБКРУТИСЯ.

 – НЕ ЗДОЛАТИ ТОБІ НАС, НЕ РОЗВІЯТИ

БО МИ Є МЕСНИКИ НАРОДНІ,

ЗАХИСНИКИ БЛАГОРОДНІ.

І НЕ ЗЛЯКАЮТЬ НАС НІ МАШИНИ ТВОЇ НІ ТАНКИ,

бо є для них партизанськи приманки.

Сами їх готуєм, непрошених гостей чатуєм.

Їдуть вони на машинах

і вибухають на партизанських мінах.

Всім їм отут

надходить капут! 

Бо вояки твої — арійці

не заслуговують на інші гостинці.

А ще потішили нас, партизан, твої літуни.

Над лісами гасали,

бомби з штурмовиків скидали.

І бомби й батальоні міни

кожної днини.

Є вилики втрати,

бодай не збрехати:

1. У нашої баби Насті

дві курки вбито зозулясті. 

2. Біля дирявого моста

приблудній корові одбито хвоста. 

3. наведено жах

на болотяних жаб. 

Хоч вір, хоч ні,

а так було усі дні. 

КОБИЛЯЧА ТВОЯ ГОЛОВА!

НЕ РОЗУМ У НІЙ, А ТРАВА.

ТИ, СВИНЯЧЕ ВУХО,

НАШОЇ РАДИ ПОСЛУХАЙ.

У першу чергу не вір генералові авіації БАЙДАКУ, не вір ні трохи й не вір прем'єр-міністру України ГРОЙСМАНУ.

Надсилають вони тобі депеші, надсилають листи,

щоб брехню свою замести.

АДЖЕ ДОЛОЖИЛИ,

ЩО ПАРТИЗАН ПЕРЕБИЛИ.

А МИ НА ВСІХ ВАС Х_Й ПОЛОЖИЛИ.

У тебе вже й так скоро лопнуть вуха,

коли б хто підслухав,

які вісті йдуть з фронту і тилу –

хоч від разу лягай у могилу. 

А покі ти живий, ми тобі напишемо,

своїм листом потішимо. 

НЕСУСВІТНІЙ ТИ ТЕЛЕПЕНЬ,

ДУРНИЙ, ЯК ПЕНЬ!

ЧУХАЙ ТЕПЕР СВОЇ ВУХА ОСЛЯЧІ ТА ПРИКАЗУЙ:

„КОЛИБ ТО ЗНАТТЯ,

ЩО БУДЕ ТАКЕ БИТТЯ!” 

А вже й б’ють… Так б’ють,

навіть дихать не дають.

ПАРТИЗАНИ, (ЦЕ Ж НЕ ДИВО),

Б’ЮТЬ ТЕБЕ І В ХВІСТ І В ГРИВУ!

Ми тебе потішимо,

ми тобі пропишемо, як зозуля уночі…

та ніколи ж не бувало,

щоб вночі вона кувала.

Ой, не дарма птиця кує —

смерть тобі вона віщує.

ЧУЄШ, СВИНЯЧЕ РИЛО,

ЩОБ ТЕБЕ ГРОМОМ УБИЛО!

ГОЛА ти срака, задрипана собака.

Щоб тобі руки й ноги звело,

щоб тобі живіт підтягло

аж до самого пупа

арійська ти З_ЛУПА! 

ПІД ЛИСТОП ЦИМ ПІДПИСАЛИСЯ
2014 РОКУ, В ЛИПНІ МІСЯЦІ ДОНЕЦЬКІ ОПОЛЧЕНЦI.

Источник: http://mil-history.livejournal.com/862198.html