Я б хотів буть похованим біля рідні.
Не в якійсь чужині, а де предки земні.
Де зелені гаї, соловейка пісні,
Де родючі лани і де роси рясні…
Із далеких часів дивна думка луна.
Прислухаюсь — і чую такі от слова:
«Твої предки — володарі двох континентів-
Часом теж не цурались таких сентиментів.
Синку наш, малорос, не журися:
Союз роських племен — в твоїх землях з’явився.
І в яких би тебе не носило краях,
Там де ти — там Росія і РОСІВ земля.
